Kívánkozás a halál után
Jazz L. S. Zimonyi
Egyszer majd elmúlik, Talán holnap eltűnik. De ha rajtam múlik, Nem fog megszűnni. A fájdalom, ami megéget, Amitől szenvedek egy ideje. Ha levegő után kapkodok, Az csak az újjuló fájdalom. Gyenge vagyok, erőtlen, Csak fáj a fejem tőle. Látom már az alakját, Éjbe nyúló sötét árnyát. Szeretnék eltűnni, feledni, Elszállni, mindent itthagyni . Nem tehetem, nem hagyhatom, Hogy így magával ragadjon. Bújócskát játszom vele, Fölösleges erőfeszítésem. Megtalál, s elhurcolja lelkem, Mégsem akarok elmenni innen.
2019-05-06 17:29:06
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
csillagnapsi
Még mindig imádom a verseidet☁️ Akkor is, ha most éppen nem Wattpadon olvasom őket.
Відповісти
2019-05-15 04:49:27
1
Jazz L. S. Zimonyi
@csillagnapsi <3 <3
Відповісти
2019-05-17 14:39:51
1
csillagnapsi
♥️
Відповісти
2019-05-17 15:54:32
Подобається
Інші вірші поета
Az én Violám Megőrültem... Nélküled Szerelmem
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13445
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2411