Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна: Життя одягала й знімала, неначе вбрання. Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя Змогли усвідомити тільки єдине знання: Що кокон метеликом так і не став завчасу, – Заточена я у старих і заношених латах. Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну Стихає і гасне поривом бажань заповзятих. Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, – То тисячі образів в кожній прожитій персоні Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2023-08-14 13:31:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5034
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13458