Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна: Життя одягала й знімала, неначе вбрання. Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя Змогли усвідомити тільки єдине знання: Що кокон метеликом так і не став завчасу, – Заточена я у старих і заношених латах. Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну Стихає і гасне поривом бажань заповзятих. Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, – То тисячі образів в кожній прожитій персоні Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2023-08-14 13:31:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2371
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8542