Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна: Життя одягала й знімала, неначе вбрання. Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя Змогли усвідомити тільки єдине знання: Що кокон метеликом так і не став завчасу, – Заточена я у старих і заношених латах. Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну Стихає і гасне поривом бажань заповзятих. Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, – То тисячі образів в кожній прожитій персоні Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2023-08-14 13:31:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4972
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5664