Реінкарнація
Багато шляхів мандрувала душа споконвічна: Життя одягала й знімала, неначе вбрання. Мої тілеса, що змінила душа за сторіччя Змогли усвідомити тільки єдине знання: Що кокон метеликом так і не став завчасу, – Заточена я у старих і заношених латах. Вогонь, що палає і будить іскрою зі сну Стихає і гасне поривом бажань заповзятих. Личини мої, ніби маски, цупкі, несвідомі І ролі, що в черзі на кастинг, віками стоять, – То тисячі образів в кожній прожитій персоні Благають, змагаються, вороном диким кричать.
2023-08-14 13:31:12
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10852
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2511