РОЗМОВА
Скажи чи вмієш ти побачити крізь хмари небо, де полотно прошите світлом вибухів планет? Не вмію я цього робити... Скажи тоді, чи чуєш ти, як море б'ється об ті скали, коли проходять кораблі? Не чую я і я не бачу... Тоді можливо ти почуєш спів птахів у тім саду де ви гуляли? Не чутно було нам ніколи... А стукіт серця в грудях чуєш, воно гарцює кожну мить? Не чую я нічого - воно давно мовчить... Про що мені тоді спитати, коли ти будеш помирати? Чому не зміг я "не" прибрати зі своїх почуттів...
2023-10-09 11:40:15
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
IRMA_SKOTT
@Морок Неферат драма у тому, що деякі люди не вміють жити.
Відповісти
2024-09-03 18:49:10
1
Морок Неферат
@IRMA_SKOTT так, бо вони бояться жити і підсвідомо програмують себе на не впевненість в собі й програш.
Відповісти
2024-09-03 22:19:41
2
IRMA_SKOTT
@Морок Неферат Згодна з вами!
Відповісти
2024-09-04 06:33:12
1
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537