РОЗМОВА
Скажи чи вмієш ти побачити крізь хмари небо, де полотно прошите світлом вибухів планет? Не вмію я цього робити... Скажи тоді, чи чуєш ти, як море б'ється об ті скали, коли проходять кораблі? Не чую я і я не бачу... Тоді можливо ти почуєш спів птахів у тім саду де ви гуляли? Не чутно було нам ніколи... А стукіт серця в грудях чуєш, воно гарцює кожну мить? Не чую я нічого - воно давно мовчить... Про що мені тоді спитати, коли ти будеш помирати? Чому не зміг я "не" прибрати зі своїх почуттів...
2023-10-09 11:40:15
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
IRMA_SKOTT
@Морок Неферат драма у тому, що деякі люди не вміють жити.
Відповісти
2024-09-03 18:49:10
1
Морок Неферат
@IRMA_SKOTT так, бо вони бояться жити і підсвідомо програмують себе на не впевненість в собі й програш.
Відповісти
2024-09-03 22:19:41
2
IRMA_SKOTT
@Морок Неферат Згодна з вами!
Відповісти
2024-09-04 06:33:12
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559