Лист до мами
Привіт матусю, як ти там? Сумуєш ти? Чи як? Якщо читаєш ти цей лист, отже нема мене в живих. А жаль... Я би хотів щоб ти ніколи цей лист не прочитала. Щоб він згорів на цій війні, Щоб ти не сумувала. Я так давно хотів сказати, що ти найкраща в світі мати! А я... Не був найкращим сином Хоч ти так й не вважала. Пробач мені матусю рідна за всі мої гріхи Питала ти чому я на війну пішов ... На цьому обірвався лист. -Чому цей лист у мене? З тривогою спитала мати. Відвівши очі лейтенант Промовив ледве чути: -Помер ваш син. Збліднівша запитала. -Як це сталось!? Стримуючи ледве сльози лейтенант сказав лише три слова: -Куля в серце. Вже ні жива, ні мертва Сльози проливає, А лейтенант продовжив: -Лист обірвався, це ще не все. Писав ваш син його коли почався обстріл. Коли він йшов на перший ряд з усмішкою сказав: Віддай цей лист моїй матусі І ще скажи що я пішов заради неї. - Похоронили ми його одразу в той же день Ось, медаль його... Взявши в руки ту медаль Ледве усміхнулась мати . І сказала: Дякую тобі за те, що стримав слово... І на мить одну побачив лейтенант Як силует його товариша і друга обняв так сильно й ніжно маму, як після довгої розлуки.
2018-03-07 20:07:13
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16798
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2849