Лист до мами
Привіт матусю, як ти там? Сумуєш ти? Чи як? Якщо читаєш ти цей лист, отже нема мене в живих. А жаль... Я би хотів щоб ти ніколи цей лист не прочитала. Щоб він згорів на цій війні, Щоб ти не сумувала. Я так давно хотів сказати, що ти найкраща в світі мати! А я... Не був найкращим сином Хоч ти так й не вважала. Пробач мені матусю рідна за всі мої гріхи Питала ти чому я на війну пішов ... На цьому обірвався лист. -Чому цей лист у мене? З тривогою спитала мати. Відвівши очі лейтенант Промовив ледве чути: -Помер ваш син. Збліднівша запитала. -Як це сталось!? Стримуючи ледве сльози лейтенант сказав лише три слова: -Куля в серце. Вже ні жива, ні мертва Сльози проливає, А лейтенант продовжив: -Лист обірвався, це ще не все. Писав ваш син його коли почався обстріл. Коли він йшов на перший ряд з усмішкою сказав: Віддай цей лист моїй матусі І ще скажи що я пішов заради неї. - Похоронили ми його одразу в той же день Ось, медаль його... Взявши в руки ту медаль Ледве усміхнулась мати . І сказала: Дякую тобі за те, що стримав слово... І на мить одну побачив лейтенант Як силует його товариша і друга обняв так сильно й ніжно маму, як після довгої розлуки.
2018-03-07 20:07:13
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15649
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1235