Дитбудинок...
Проснулась я сьогодні рано в ліжку Не відкриваю очі. Думаю: прийде матуся і разбудить мене ніжно. Але згадала я, що це всього лиш мрія Немає в мене мами-мрії... Тому що в дитбудинку я. Я завжди думаю: -як повезло тим дітям, що мають сімї. А в нас... немає їх, сімей які би нас любили. Якщо приходять ті кому потрібні діти, беруть маленьких щоб не памятали це. Ви думаєте нам приємно! Що нас виставляють як товар!?! Ми вам не речі, ми є люди, ми є діти... Які всього лиш хочуть мати свої сімї. Як же хочеться сказати це комусь в лице. Але не можу я комусь це розказати. Повинна грати я як у театрі... Тому що в дитбудинку я.
2018-03-07 21:04:13
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6101
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3847