Востаннє

Яна Гаращук

Я тебе кохаю до кінчиків волосся, До тих глибоких дум, що не проб'ються в люди, Сонце душі твоєї у серці розрослося, Не покидай півмертвої моєї, нехай їй тепло буде. Як птах у клітці, в грудях б'ється серце, Коли знов бачити тебе і чути можу Не одягай знову ті кляті берці, Якими почуття розтоптував, я дуже прошу. Прийми і зрозумій, не виставляй дурепою, Я здалеку дивитимусь на твій стрункий і темний силует, Я обіцяю, що не буду більш халепою, Дозволь лише на пам'ять напишу востаннє твій портрет.

2023-03-11 21:06:42

Інші вірші поета

Усі мої вірші тобі Далеко поруч Мій ворон Як кораблі

Інші поети

White_Fox_

@White_Fox_

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

Mari Mey

@MariChan

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1478

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11352