Востаннє
Я тебе кохаю до кінчиків волосся, До тих глибоких дум, що не проб'ються в люди, Сонце душі твоєї у серці розрослося, Не покидай півмертвої моєї, нехай їй тепло буде. Як птах у клітці, в грудях б'ється серце, Коли знов бачити тебе і чути можу Не одягай знову ті кляті берці, Якими почуття розтоптував, я дуже прошу. Прийми і зрозумій, не виставляй дурепою, Я здалеку дивитимусь на твій стрункий і темний силует, Я обіцяю, що не буду більш халепою, Дозволь лише на пам'ять напишу востаннє твій портрет.
2023-03-11 21:06:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4130
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5342