Востаннє
Яна Гаращук
Я тебе кохаю до кінчиків волосся, До тих глибоких дум, що не проб'ються в люди, Сонце душі твоєї у серці розрослося, Не покидай півмертвої моєї, нехай їй тепло буде. Як птах у клітці, в грудях б'ється серце, Коли знов бачити тебе і чути можу Не одягай знову ті кляті берці, Якими почуття розтоптував, я дуже прошу. Прийми і зрозумій, не виставляй дурепою, Я здалеку дивитимусь на твій стрункий і темний силует, Я обіцяю, що не буду більш халепою, Дозволь лише на пам'ять напишу востаннє твій портрет.
2023-03-11 21:06:42
3
0
Інші вірші поета
Твої слова Принцеса смерті Три число щасливе Помилка
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Ezra Briscoe
@poet_mind
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168