Ти не знаєш мене
Ilona Pastushenko
Ти не знаєш мене Я лиш форма людської подоби Тобі не цікава, бо не маю вроди. Серце іншу обрало, Що тут зробиш? Хоч і пропонувала Ворожбитка допомогу Та я вірю в Бога, І лиш йому одному. Ти будь з тою що серцю мила, що тобі дорога А я сама посиджу біля берега. Почитаю книжку, подивлюсь на річку І все спливе потічком. Все піде без вороття Тоді вже буду мила я, а не вона
2018-08-30 11:32:24
4
0
Інші вірші поета
Ти у сні прийшов В хаті темний коридорчик
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1716
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951