Ти не знаєш мене
Ти не знаєш мене Я лиш форма людської подоби Тобі не цікава, бо не маю вроди. Серце іншу обрало, Що тут зробиш? Хоч і пропонувала Ворожбитка допомогу Та я вірю в Бога, І лиш йому одному. Ти будь з тою що серцю мила, що тобі дорога А я сама посиджу біля берега. Почитаю книжку, подивлюсь на річку І все спливе потічком. Все піде без вороття Тоді вже буду мила я, а не вона
2018-08-30 11:32:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180