Ти не знаєш мене
Ти не знаєш мене
Я лиш форма людської подоби
Тобі не цікава, бо не маю вроди.
Серце іншу обрало,
Що тут зробиш?
Хоч і пропонувала Ворожбитка допомогу
Та я вірю в Бога,
І лиш йому одному.
Ти будь з тою що серцю мила, що тобі дорога
А я сама посиджу біля берега.
Почитаю книжку, подивлюсь на річку
І все спливе потічком.
Все піде без вороття
Тоді вже буду мила я, а не вона
30.08.2018
4
0