Ти не знаєш мене
Ilona Pastushenko
Ти не знаєш мене Я лиш форма людської подоби Тобі не цікава, бо не маю вроди. Серце іншу обрало, Що тут зробиш? Хоч і пропонувала Ворожбитка допомогу Та я вірю в Бога, І лиш йому одному. Ти будь з тою що серцю мила, що тобі дорога А я сама посиджу біля берега. Почитаю книжку, подивлюсь на річку І все спливе потічком. Все піде без вороття Тоді вже буду мила я, а не вона
2018-08-30 11:32:24
4
0
Інші вірші поета
В хаті темний коридорчик Ти у сні прийшов
Інші поети
Boygene Borice
@theMiracol
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2688