Вірші
В хаті темний коридорчик
В хаті темний коридорчик
Ти почервонів мов помідорчик.
У кутку скляна ваза, там стояли білі квіти
Ти їх приніс, щоб мене розвеселити.
Розмова була напружена
Я ними вже перегружена.
Сльози хлинули щосили,
Чим твої очі мене так покорили.
Мені дуже боляче і важко
Я не відчуваю ласку.
Якби знала, що іншу кохаєш,
Була б не зізнавалась.
Якби знала, то відпускала б
Так сильно не кохала б
Заламала б свої руки, стисла серце
Байдуже що ось ось розірветься.
По грудях лава пробігла
Так серце стисла, що важко і дихать.
Що мені тепер робити?
Сидіти і в’янути як ті мертві квіти.
Я вийду в темний коридор
Здається починається мій маленький Армагедон.
4
0
586
Ти у сні прийшов
Ти у сні прийшов, а я покохала
За що ця мука, коли серце болить,
Душа від кохання цього страждає
Чуєш, я вмираю.
Кохання до тебе мене вбиває
Позбавляє крил і мови
Чому я тебе так кохаю, і ми не двоє
4
0
587
Ти не знаєш мене
Ти не знаєш мене
Я лиш форма людської подоби
Тобі не цікава, бо не маю вроди.
Серце іншу обрало,
Що тут зробиш?
Хоч і пропонувала Ворожбитка допомогу
Та я вірю в Бога,
І лиш йому одному.
Ти будь з тою що серцю мила, що тобі дорога
А я сама посиджу біля берега.
Почитаю книжку, подивлюсь на річку
І все спливе потічком.
Все піде без вороття
Тоді вже буду мила я, а не вона
4
0
663
