В хаті темний коридорчик
Ilona Pastushenko
В хаті темний коридорчик Ти почервонів мов помідорчик. У кутку скляна ваза, там стояли білі квіти Ти їх приніс, щоб мене розвеселити. Розмова була напружена Я ними вже перегружена. Сльози хлинули щосили, Чим твої очі мене так покорили. Мені дуже боляче і важко Я не відчуваю ласку. Якби знала, що іншу кохаєш, Була б не зізнавалась. Якби знала, то відпускала б Так сильно не кохала б Заламала б свої руки, стисла серце Байдуже що ось ось розірветься. По грудях лава пробігла Так серце стисла, що важко і дихать. Що мені тепер робити? Сидіти і в’янути як ті мертві квіти. Я вийду в темний коридор Здається починається мій маленький Армагедон.
2018-08-31 09:37:50
4
0
Інші вірші поета
Ти у сні прийшов Ти не знаєш мене
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310