The vixen
The dark furred vixen In the solemn full moon night Covered in nocturnal nature self Escapes from the the stray dogs But just one wrong step And she is in cycle again Now the blood on her neck Goes down and drops from her leg With a stech of her wound And the reddened trail of her pad Lures already blood-thirsty hounds To play her last unwelcomed act Withered from blood and strength She leaves the forest and touches the glade Where the shining moon kisses her with the rays And calls her near to allay her pain She crawls to the horizon Where the promises awaits Without doubting the probity of luna Believing the sincereness of tales And here is the sound of terror heard She tries to escape from her own hearse But vixen is weak and she is slow Unlike chasing her bloody dogs She crawls till she gets trapped By the danger she was fleeing And now she gets stabbed And expires her last breathing She ment no harm for others Tried to hunt creatures in wilds And did not touch the domestic lairs So how she ended up here? The owl will tell! The owl observes everything in the night And tells the vixen what she will be up to night. But the reckless creature does not understand And continues to wander in her fairy land The night the owl have heard How stray hounds talked about the hunt And the next pray of their game Must have been the vixen that walks astray Now she tastes the bitterness of her mistake Mistake, that she will for her whole life disdain. She prays to have another chance. But can dead have or use a chance?
2018-08-20 17:31:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1285
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1581