Брат?
Братська любов у серцях пламеніє як вогонь, Спільні мрії і радість, спадком ми пройшли шлях. Любов, немов вірний вітерець, нас збереже від холоду, Завжди поруч, мов вірний друг, і в радості і в біді. Та інколи в серцях ворожнеча, наче зрадлива темнота, І клятви вже не важать, і згорає місто друзів. Предательство, як гірка отрута, ранить серце нам безсильно, Розриває святий зв'язок, дружба стає мрією позабутою. Тож обережно вибирайте тих, кого в серці друзями називаєте, Бо дружба це скарб найбільший, а предательство — тінь минулого. Нехай в серці завжди палає вірність і світле братство, Ібо любов і предательство віддзеркалюють душу вам і мою.
2023-10-24 18:44:35
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2590
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353