Silent Suffering

Jenny Frye

Silent suffering cries of a once so innocent little girl who often had to be so strong at such a young age who hears the silent cries of this little girl? no one knows, no one cares She was shaking, she was scared! Knowing she couldn't escape, even if she dared! Night after night she sits on her bed alone hearing the screams in her head wanting to run and shout from all her fears no ones around to wipe her tears she was told to keep silent This silent suffering has turned her world upside down! where can she go? what does she do? who does she tell? she did nothing to deserve this? All her once so innocent dreams now turned into fears sadness and madness are the things she tries so hard to hide she cant let out the feelings she keeps buried so deep inside Will someone come rescue me from this Silent Suffering? A voice came from afar saying I've felt your pain I've found a way to end your pain and free you from this nightmare you will be free, I can give you strength So you can find hope to hold within There will come a day that you will stand and lift your voice from all your despair and rise up for all the world to hear!

2018-09-27 23:12:38

5

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3045

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12239