Ти знаєш, вже закінчилась війна
Ти знаєш, вже закінчилась війна. Ні танки не почуєш, ні гармати. Сирени – наші охоронці зла – Навіки припинять тепер волати. Не буде більш таких холодних зим, І тих жахів, що кожного спіткали. Поїдемо в наш український Крим В тих вишиванках, що самі зіткали. Поглянь, сусідів навіть прибуло, Жовтіє поле і блакить прозора - Все як тоді... все як колись було... І уявляєш, знову видно зорі! Той дим, що застилав їх – щез навік. Позбувшись окупантської потвори, До Лесі повернувся чоловік – Сховав вже зброю, і сховав патрони. Син кинувся в обійми у сльозах, А той йому говорить мов: "Юначе, Заради тебе я здолав цей жах. Я бачив пекло. Ти – вже не побачиш." І посмішка з'явилась на вустах, І думка: "Наша сильна Україна Боролась і здолала попри страх! Здолала, а не стала на коліна." Лягаю спати, засинаю вмить Із почуттям, мов виринув з безодні... .... – "Прокинься, там ракета знов летить! Війна скінчиться, просто не сьогодні."
2023-05-28 08:44:05
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3172
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2117