Березень 2022

Джесс Вайнер

- Чули, березень ніби настав? - Ні, пробачте, цього не чули. Чули постріли, чули залп, Чули крики страшенні всюди, Завивання гулких сирен, Що вкорочує значно віку. Точно березень вже настав? Може, все ж таки, просто втік? Я б теж втік, якби мав куди, Та не маю іншого дому. Чи лишаться мої сліди, Як подамся у невідоме? Певно, ні, вони зникнуть і все: Берцями їх затопчуть солдати, Заростуть, вітром їх занесе. Ні. Хоч жити лишусь, хоч вмирати. Якщо доля моя страшна, То її не переробити. Хай тут спалить мене весна — Я за всіх її буду любити. Що вготовано – все прийму, Але страху не підкорюсь. Хай у попелу все, в диму, Поки я живий – я борюсь. Мчить довкола тала вода, І тіла несе за собою. Як не прийде до нас весна – Все-одно не здамся без бою.

2023-05-15 20:20:22

Інші вірші поета

Ти знаєш, вже закінчилась війна Лист до когось (хто не з України)

Інші поети

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Borja Wallace Parra Álvarez

@WallaceBorja_

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1525