Березень 2022
- Чули, березень ніби настав? - Ні, пробачте, цього не чули. Чули постріли, чули залп, Чули крики страшенні всюди, Завивання гулких сирен, Що вкорочує значно віку. Точно березень вже настав? Може, все ж таки, просто втік? Я б теж втік, якби мав куди, Та не маю іншого дому. Чи лишаться мої сліди, Як подамся у невідоме? Певно, ні, вони зникнуть і все: Берцями їх затопчуть солдати, Заростуть, вітром їх занесе. Ні. Хоч жити лишусь, хоч вмирати. Якщо доля моя страшна, То її не переробити. Хай тут спалить мене весна — Я за всіх її буду любити. Що вготовано – все прийму, Але страху не підкорюсь. Хай у попелу все, в диму, Поки я живий – я борюсь. Мчить довкола тала вода, І тіла несе за собою. Як не прийде до нас весна – Все-одно не здамся без бою.
2023-05-15 20:20:22
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1785
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12253