Infância
Do que você tem saudade, da falta de compromisso, ou dessa nova falsa vaidade, soltar pipas e ver as meninas brincar de boneca hoje em dia o jogo virou e são elas que estão montando as peças, E os homens tentando entender os segredos de um quebra cabeça, aquele cubo mágico que nunca conseguimos desvendar. Tudo era mais verdadeiro nas relações construtivas da família e dos amigos da vida, mais também tinha muita mentira que não era contada pois era os assuntos de adulto e a gente ficava atrás da porta esperando ouvir todas as respostas para todas nossas perguntas, através de conversas paralelas. Nasci para crescer, viver para aprender, E assim que alguns se elevam e outros desistem, mas calma não desiste apenas releve não se apareça, para não se estresar, muita experiência nessa cabeça sagacidade dos mais novos em ouvir os conselhos dos sábios para ter algo em que acreditar.
2018-07-03 23:21:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13154
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12225