Recursos Naturais
Eu ouvi um sabia cantar, mas ele não cantava como antes, eu mudei, sinceramente não sei As coisas mudaram, raizes de árvores foram cortadas, rios alagaram cidades, vazamento de petróleo em mar aberto Explosão de sentimentos limpeza do ar, problemas com a camada de ozônio, geleiras do ártico derretem, navios afundaram por causa de icebergs. Sentimento puro, enquanto a mente enlouquece da natureza não podemos duvidar, enchentes, tsunamis, ciclones, erupções vulcânicas, terremotos, furacões e secas no nordeste, apocalipse, perai não é melhor eu parar por aqui Desastres e tragédias quer notícias boas, vai lá assiste a novela, emissoras com investimentos, investiram em dominar mentes durante séculos Desmatamento e política, tentaram vender a Amazônia, a poluição de metrópoles, o problema da sujeira nas cidades, capitais. - JN
2019-01-31 21:37:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12380
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10522