Дідусеві

Юля Штука

Смерть пахне холодом без світла, Так важко стримати свою печаль... Вона не чорна і не біла, Бездушно хилиця її вуаль... Вривається без стуку і Пробачте, Вкриває своїм чорним полотном... А всі навколо плачте і неплачте, Всерівно все залишиться лиш сном... Нічого ми не зможемо забрати, Достатку, пристрасті, думок... Хороше лиш потрібно залишати, Заповнити у кольорі листок... Холодні її руки та безжальні, Без серця, без подиху, без мрій... І щирі сподівання теж провальні. Виконує по плану вирок свій... Так важко зупиняти смерті мить, Притримувати сльози нетерплячі... В душі до неможливого кипить.... І знову сподівання ці пропащі... Вона приходить завжди не одна, А з Ангелом що душу забирає... Бо їй потрібна тільки пустота, В якій ніколи болю не буває... Я стримую сльозинки на очах, А серце так від суму розриває... Шептати навіть важко по складах,... Як гірко що в житті таке буває.....

2018-06-02 12:51:46

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mini Wolf

У жiтти я такого не бычыла гэта iскузтва

Відповісти

2018-06-03 16:34:47

1

Юля Штука

@Mini Wolf дякую

Відповісти

2018-06-03 16:38:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2056

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5795