Дідусеві
Смерть пахне холодом без світла, Так важко стримати свою печаль... Вона не чорна і не біла, Бездушно хилиця її вуаль... Вривається без стуку і Пробачте, Вкриває своїм чорним полотном... А всі навколо плачте і неплачте, Всерівно все залишиться лиш сном... Нічого ми не зможемо забрати, Достатку, пристрасті, думок... Хороше лиш потрібно залишати, Заповнити у кольорі листок... Холодні її руки та безжальні, Без серця, без подиху, без мрій... І щирі сподівання теж провальні. Виконує по плану вирок свій... Так важко зупиняти смерті мить, Притримувати сльози нетерплячі... В душі до неможливого кипить.... І знову сподівання ці пропащі... Вона приходить завжди не одна, А з Ангелом що душу забирає... Бо їй потрібна тільки пустота, В якій ніколи болю не буває... Я стримую сльозинки на очах, А серце так від суму розриває... Шептати навіть важко по складах,... Як гірко що в житті таке буває.....
2018-06-02 12:51:46
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mini Wolf
У жiтти я такого не бычыла гэта iскузтва
Відповісти
2018-06-03 16:34:47
1
Юля Штука
@Mini Wolf дякую
Відповісти
2018-06-03 16:38:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2761
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2358