Дідусеві

Юля Штука

Смерть пахне холодом без світла, Так важко стримати свою печаль... Вона не чорна і не біла, Бездушно хилиця її вуаль... Вривається без стуку і Пробачте, Вкриває своїм чорним полотном... А всі навколо плачте і неплачте, Всерівно все залишиться лиш сном... Нічого ми не зможемо забрати, Достатку, пристрасті, думок... Хороше лиш потрібно залишати, Заповнити у кольорі листок... Холодні її руки та безжальні, Без серця, без подиху, без мрій... І щирі сподівання теж провальні. Виконує по плану вирок свій... Так важко зупиняти смерті мить, Притримувати сльози нетерплячі... В душі до неможливого кипить.... І знову сподівання ці пропащі... Вона приходить завжди не одна, А з Ангелом що душу забирає... Бо їй потрібна тільки пустота, В якій ніколи болю не буває... Я стримую сльозинки на очах, А серце так від суму розриває... Шептати навіть важко по складах,... Як гірко що в житті таке буває.....

2018-06-02 12:51:46

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Mini Wolf

У жiтти я такого не бычыла гэта iскузтва

Відповісти

2018-06-03 16:34:47

1

Юля Штука

@Mini Wolf дякую

Відповісти

2018-06-03 16:38:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

56

4

8176

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1616