Дідусеві
Юля Штука
Смерть пахне холодом без світла, Так важко стримати свою печаль... Вона не чорна і не біла, Бездушно хилиця її вуаль... Вривається без стуку і Пробачте, Вкриває своїм чорним полотном... А всі навколо плачте і неплачте, Всерівно все залишиться лиш сном... Нічого ми не зможемо забрати, Достатку, пристрасті, думок... Хороше лиш потрібно залишати, Заповнити у кольорі листок... Холодні її руки та безжальні, Без серця, без подиху, без мрій... І щирі сподівання теж провальні. Виконує по плану вирок свій... Так важко зупиняти смерті мить, Притримувати сльози нетерплячі... В душі до неможливого кипить.... І знову сподівання ці пропащі... Вона приходить завжди не одна, А з Ангелом що душу забирає... Бо їй потрібна тільки пустота, В якій ніколи болю не буває... Я стримую сльозинки на очах, А серце так від суму розриває... Шептати навіть важко по складах,... Як гірко що в житті таке буває.....
2018-06-02 12:51:46
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mini Wolf
У жiтти я такого не бычыла гэта iскузтва
Відповісти
2018-06-03 16:34:47
1
Юля Штука
@Mini Wolf дякую
Відповісти
2018-06-03 16:38:35
Подобається
Інші вірші поета
Левел 27 Don't know Моє життя
Інші поети
Les mots vivent
@le_temps_dun_mot
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2871
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2482