Левел 27
Проходжу левел двадцять сьомий, Знайомі люди, вверх і вниз... Мій приз за нього вже готовий, Але до нього кілька гільз... Сміюсь так дико, як умію Ця гра усе моє життя... Буває просто шаленію, Або впадаю в небуття.... Оті призи-моє минуле. Мій біль, мій рай, моя сльоза.. Оті призи - моє майбутнє, Мій крик, мій сон, моє дитя... І скільки левелів, незнаю, І скільки злетів та падінь... На повні груди проживаю, Бо то є досвід володінь... Моїми замками, скарбами, Моїми друзями, теплом Моїми рідними, батьками, Моїми дітьми, їх життям... Усі ми люди-чілавєкі, Усі ми граємо в життя... Такі близькі, такі далекі. Для когось Ти. Для когось Я...... 💕 💕 💕
2018-06-04 11:52:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5038