Левел 27

Юля Штука

Проходжу левел двадцять сьомий, Знайомі люди, вверх і вниз... Мій приз за нього вже готовий, Але до нього кілька гільз... Сміюсь так дико, як умію Ця гра усе моє життя... Буває просто шаленію, Або впадаю в небуття.... Оті призи-моє минуле. Мій біль, мій рай, моя сльоза.. Оті призи - моє майбутнє, Мій крик, мій сон, моє дитя... І скільки левелів, незнаю, І скільки злетів та падінь... На повні груди проживаю, Бо то є досвід володінь... Моїми замками, скарбами, Моїми друзями, теплом Моїми рідними, батьками, Моїми дітьми, їх життям... Усі ми люди-чілавєкі, Усі ми граємо в життя... Такі близькі, такі далекі. Для когось Ти. Для когось Я...... 💕 💕 💕

2018-06-04 11:52:56

Інші вірші поета

Don't know Моє життя Дідусеві

Інші поети

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Sandra Morningstar

@SandraMorningstar

Виктория Клыкова

@wikky2411

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1619

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4230