Левел 27
Юля Штука
Проходжу левел двадцять сьомий, Знайомі люди, вверх і вниз... Мій приз за нього вже готовий, Але до нього кілька гільз... Сміюсь так дико, як умію Ця гра усе моє життя... Буває просто шаленію, Або впадаю в небуття.... Оті призи-моє минуле. Мій біль, мій рай, моя сльоза.. Оті призи - моє майбутнє, Мій крик, мій сон, моє дитя... І скільки левелів, незнаю, І скільки злетів та падінь... На повні груди проживаю, Бо то є досвід володінь... Моїми замками, скарбами, Моїми друзями, теплом Моїми рідними, батьками, Моїми дітьми, їх життям... Усі ми люди-чілавєкі, Усі ми граємо в життя... Такі близькі, такі далекі. Для когось Ти. Для когось Я...... 💕 💕 💕
2018-06-04 11:52:56
3
0
Інші вірші поета
Don't know Дідусеві Моє життя
Інші поети
Троянда (Любов)
@lyubanya_colomba_di
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3079
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13429