Левел 27

Юля Штука

Проходжу левел двадцять сьомий, Знайомі люди, вверх і вниз... Мій приз за нього вже готовий, Але до нього кілька гільз... Сміюсь так дико, як умію Ця гра усе моє життя... Буває просто шаленію, Або впадаю в небуття.... Оті призи-моє минуле. Мій біль, мій рай, моя сльоза.. Оті призи - моє майбутнє, Мій крик, мій сон, моє дитя... І скільки левелів, незнаю, І скільки злетів та падінь... На повні груди проживаю, Бо то є досвід володінь... Моїми замками, скарбами, Моїми друзями, теплом Моїми рідними, батьками, Моїми дітьми, їх життям... Усі ми люди-чілавєкі, Усі ми граємо в життя... Такі близькі, такі далекі. Для когось Ти. Для когось Я...... 💕 💕 💕

2018-06-04 11:52:56

3

0

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1242

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3609