Don't know

Юля Штука

Ти ж нічого про мене незнаєш, Не читаєш таємно думок... Просто колами поруч кружляєш, І шукаєш єдиний місток... Ти проходиш повз видими двері, Пролітаєш над хвилями мрій. Ти буваєш в душевній оселі, А я крикнути хочу, що мій.. Ти зачинений замок для мене, Заколочена кимось душа. Я дивитись лиш можу на тебе, Бо не варті нічого слова. . Можу поглядом тіла торкатись, Можу мріяти, тільки на жаль... І тихесенько щиро всміхатись, Бо між нами взаємна вуаль... Ти проходиш повз мрії безмежні, А я в очі нестримно дивлюсь... Наші дії до крику дотепні, До наївності серцем тулюсь.... 💕

2018-06-22 11:20:16

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Юля Штука

дякую😊

Відповісти

2018-06-23 21:13:45

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1763

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1981