Don't know
Ти ж нічого про мене незнаєш, Не читаєш таємно думок... Просто колами поруч кружляєш, І шукаєш єдиний місток... Ти проходиш повз видими двері, Пролітаєш над хвилями мрій. Ти буваєш в душевній оселі, А я крикнути хочу, що мій.. Ти зачинений замок для мене, Заколочена кимось душа. Я дивитись лиш можу на тебе, Бо не варті нічого слова. . Можу поглядом тіла торкатись, Можу мріяти, тільки на жаль... І тихесенько щиро всміхатись, Бо між нами взаємна вуаль... Ти проходиш повз мрії безмежні, А я в очі нестримно дивлюсь... Наші дії до крику дотепні, До наївності серцем тулюсь.... 💕
2018-06-22 11:20:16
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юля Штука
дякую😊
Відповісти
2018-06-23 21:13:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3393
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177