Don't know
Ти ж нічого про мене незнаєш, Не читаєш таємно думок... Просто колами поруч кружляєш, І шукаєш єдиний місток... Ти проходиш повз видими двері, Пролітаєш над хвилями мрій. Ти буваєш в душевній оселі, А я крикнути хочу, що мій.. Ти зачинений замок для мене, Заколочена кимось душа. Я дивитись лиш можу на тебе, Бо не варті нічого слова. . Можу поглядом тіла торкатись, Можу мріяти, тільки на жаль... І тихесенько щиро всміхатись, Бо між нами взаємна вуаль... Ти проходиш повз мрії безмежні, А я в очі нестримно дивлюсь... Наші дії до крику дотепні, До наївності серцем тулюсь.... 💕
2018-06-22 11:20:16
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юля Штука
дякую😊
Відповісти
2018-06-23 21:13:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3863
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11118