Тот чертов мир

Prys Nikоlay

Вот тонет мир будто в Пучине Как в неба синеве Как в дымке глаз И дыма облако качает Дыханием туда сюда на раз И волнами по телу брыжит Смывает небосводы океан Как море ленью злой колышит Отбившися от берега катамаран Как будто кто-то вынуждает Как поднимает донный ил С привычной ловкостью сжигает Твой фениксовый чертов мир И пристани огнем пылают И парус черный и флагшток Корсар в недоуменье поднимает Пылающий щенячий взор Горит вода смолой фитильной Пылает соль, как скипидар Мороз по кожам от такой коптильни И взор перед сожжением как дар А ты иди. Иди не глядя. О что тебе то море, и тот мир Ты вечная весна в своем наряде Тобой любуясь в стильном граде Весь мир в отчаяньи застыл . Весь чертовой вселенной угол Что был тобой пренебрежен Забывшись в предвкушеньи и потугах Грядет. Сожжен. Безумен. Окровавлен. Зол

2018-10-15 17:40:01

Інші вірші поета

Ну може трохи, незбагненна осінь... Най прийде все Научи. Той Київ.

Інші поети

Татьяна Сидоренко

@tatv309

Mene.net

@Yana_Buchak

Helen Roo

@Helen_Roo

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7051

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

5168