Тот чертов мир
Prys Nikоlay
Вот тонет мир будто в Пучине Как в неба синеве Как в дымке глаз И дыма облако качает Дыханием туда сюда на раз И волнами по телу брыжит Смывает небосводы океан Как море ленью злой колышит Отбившися от берега катамаран Как будто кто-то вынуждает Как поднимает донный ил С привычной ловкостью сжигает Твой фениксовый чертов мир И пристани огнем пылают И парус черный и флагшток Корсар в недоуменье поднимает Пылающий щенячий взор Горит вода смолой фитильной Пылает соль, как скипидар Мороз по кожам от такой коптильни И взор перед сожжением как дар А ты иди. Иди не глядя. О что тебе то море, и тот мир Ты вечная весна в своем наряде Тобой любуясь в стильном граде Весь мир в отчаяньи застыл . Весь чертовой вселенной угол Что был тобой пренебрежен Забывшись в предвкушеньи и потугах Грядет. Сожжен. Безумен. Окровавлен. Зол
2018-10-15 17:40:01
5
0
Інші вірші поета
То щастя радість Ну може трохи, незбагненна осінь... Про час, і відстань, і любов. Най прийде все
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2278
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4667