Ну може трохи, незбагненна осінь...
Бувають такі миті у житті. Що доброго в них тільки те, Що вони, дяка Богу, лише миті. Бо ж людям, нам земним. Хоч через біль, та любо таки жити. Любо плекати мрії і думки. Любо кохати серцем щирим. І ми таки кохаєм, залюбки. Кохаєм з болем, і кохаєм з миром. Кохаєм вперше, як в останній раз. Востаннє так кохаєм, наче вперше. І головне для душ, у скрути час, Любов як ліки, пити надщесерце Хай хто впадає в крайнощі, овва. Але теплА душі, у тому свіле диво, Що поки в ній хоч часточка жива То для душі такої, геть усе можливо.
2018-10-16 01:21:32
7
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16968
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2390