Божевільний
Я божевільний... Я вперто іду до своєї мети навіть, якщо треба буде пливти проти течії. Я завжди бажаю людині :"Ще вище лети ", коли вона піднялась вище мене, не роблю дурниць - не тягну на низ, навіщо-це не є для неї відчуття приємне, навіщо їй завдавати той біль. Я намагаюсь йти шляхом цікавішим навіть, якщо він буде складнішим навіть, якщо і впаду я не раз цей шлях продовжу, моїй душі такий потрібен якраз. Я не мовчатиму, коли мені відрізатимуть крила, я гучно кричатиму, бо мої крила - моя сила! І нехай усі позбавляться від них я їх не віддам, для мене - це найбільший гріх, мені байдуже, що хочеться вам. Я не люблю те, що повинен був любити, не йду туди, куди мусив би іти, не говорю те, що мав би говорити "руйную, ламаю, трощу стереотипи." Я божевільний, цим пишаюся від дурних правил, законів я вільний, тут без змін - я постараюся.
2019-04-02 18:30:54
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5067
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2885