Як може світ цей вільно так тривати...

Божевільний

Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, коли повинен і живих, і мертвих, і забутих у собі весь час тримати. Мабуть це важко - стільки різних створінь, стільки різних поколінь, стільки різних відбулось змін - скільки в тебе, світе, лишилось сил? Як не зламали тебе і досі люди своїми вічними питаннями: "бути чи не бути?", своїми дивними бажаннями : "бігти у нікуди", "марнослів'ям і лінню велике щось здобути". Чи дивитись тобі не набридло, як помирають всі і гине все, що так гарно виглядало й сіяло, про що навіть пам'ять світло несе. Тобі напевне боляче знати й спостерігати на те, як мало часу дано істотам земним, не маєш права ти до них щось відчувати, ні звикати, бо вони тебе покинуть скоро - ти залишишся сумним. Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, ну як це таким сильним бути -так багато болю у собі тримати.

2019-06-19 05:32:44

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

Дуже цікавий вірш...класно. Молодець)))))👍👏

Відповісти

2019-06-19 07:23:44

Подобається

Божевільний

@Серафім дякую

Відповісти

2019-06-19 15:27:36

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1977

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5446