Як може світ цей вільно так тривати...
Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, коли повинен і живих, і мертвих, і забутих у собі весь час тримати. Мабуть це важко - стільки різних створінь, стільки різних поколінь, стільки різних відбулось змін - скільки в тебе, світе, лишилось сил? Як не зламали тебе і досі люди своїми вічними питаннями: "бути чи не бути?", своїми дивними бажаннями : "бігти у нікуди", "марнослів'ям і лінню велике щось здобути". Чи дивитись тобі не набридло, як помирають всі і гине все, що так гарно виглядало й сіяло, про що навіть пам'ять світло несе. Тобі напевне боляче знати й спостерігати на те, як мало часу дано істотам земним, не маєш права ти до них щось відчувати, ні звикати, бо вони тебе покинуть скоро - ти залишишся сумним. Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, ну як це таким сильним бути -так багато болю у собі тримати.
2019-06-19 05:32:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже цікавий вірш...класно. Молодець)))))👍👏
Відповісти
2019-06-19 07:23:44
Подобається
Божевільний
Відповісти
2019-06-19 15:27:36
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2312
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2490