Як багато істин в світі цьому...
Божевільний
Як багато істин в світі цьому, а я, як завжди нічого не знаю. Куди все ж таки піду додому - гадаю, гадаю, надіюсь: вгадаю. Знову загубився, а карти нема. Куди йти? Де правда, де обман? І наче, здається, тримаюсь керма, та дороги не видно: усюди туман. Потрапив я в лабіринт життя. Думав: швидко його зрозумію. Та який ж мене спіткав провал: він більший-більший стає - такого я не умію.
2019-07-23 09:37:01
0
0
Інші вірші поета
Крутиться Земля... Питання Запевняєш мене... Ліс
Інші поети
MixMax M
@MixMax_M
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2077
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2815