Як багато істин в світі цьому...

Божевільний

Як багато істин в світі цьому, а я, як завжди нічого не знаю. Куди все ж таки піду додому - гадаю, гадаю, надіюсь: вгадаю. Знову загубився, а карти нема. Куди йти? Де правда, де обман? І наче, здається, тримаюсь керма, та дороги не видно: усюди туман. Потрапив я в лабіринт життя. Думав: швидко його зрозумію. Та який ж мене спіткав провал: він більший-більший стає - такого я не умію.

2019-07-23 09:37:01

Інші вірші поета

Ліс Літо Заради тебе Серіал

Інші поети

Michael Mayrain

@Michael_Mayrain

Kristin

@Khris_K

Ghost Know

@Ghost_Know

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3616

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3710