Як багато істин в світі цьому...
Божевільний
Як багато істин в світі цьому, а я, як завжди нічого не знаю. Куди все ж таки піду додому - гадаю, гадаю, надіюсь: вгадаю. Знову загубився, а карти нема. Куди йти? Де правда, де обман? І наче, здається, тримаюсь керма, та дороги не видно: усюди туман. Потрапив я в лабіринт життя. Думав: швидко його зрозумію. Та який ж мене спіткав провал: він більший-більший стає - такого я не умію.
2019-07-23 09:37:01
0
0
Інші вірші поета
Квіток так багато... Слід Новий ранок... Корабель
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4860
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2261