Буденність
Ей ти, буденність примітивна, чи не втомилась мене вбивати : своїми нудними законами накрила. Куди мені від тебе утікати? Не показуй мені своїх фокусів : я їх усі вже добре вивчив. Я прошу лише : покинь мене. Бо згадаю, як раніше тебе нищив. Ти ж мене напевне знаєш, тому здогадуєшся, що варіантів два : або ти іншу жертву шукаєш, або жертва ти, бо я почну творити дива. І зникнуть твої чари, які старанно так навіювала. Сонце вийде, розійдуться хмари, птахи у небі. Ось тепер повірила? Ось тепер повірила, що буде з тобою? Що буде, якщо не зійдеш з поля бою. Хоча я сам винен : шанс тобі дав - сам двері тобі відчиняв...
2019-07-27 02:42:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1187