Буденність
Ей ти, буденність примітивна,
чи не втомилась мене вбивати :
своїми нудними законами накрила.
Куди мені від тебе утікати?
Не показуй мені своїх фокусів :
я їх усі вже добре вивчив.
Я прошу лише : покинь мене.
Бо згадаю, як раніше тебе нищив.
Ти ж мене напевне знаєш,
тому здогадуєшся, що варіантів два :
або ти іншу жертву шукаєш,
або жертва ти, бо я почну творити дива.
І зникнуть твої чари,
які старанно так навіювала.
Сонце вийде, розійдуться хмари,
птахи у небі. Ось тепер повірила?
Ось тепер повірила, що буде з тобою?
Що буде, якщо не зійдеш з поля бою.
Хоча я сам винен : шанс тобі дав
- сам двері тобі відчиняв...
2019-07-27 02:42:55
2
0