Буденність
Божевільний
Ей ти, буденність примітивна, чи не втомилась мене вбивати : своїми нудними законами накрила. Куди мені від тебе утікати? Не показуй мені своїх фокусів : я їх усі вже добре вивчив. Я прошу лише : покинь мене. Бо згадаю, як раніше тебе нищив. Ти ж мене напевне знаєш, тому здогадуєшся, що варіантів два : або ти іншу жертву шукаєш, або жертва ти, бо я почну творити дива. І зникнуть твої чари, які старанно так навіювала. Сонце вийде, розійдуться хмари, птахи у небі. Ось тепер повірила? Ось тепер повірила, що буде з тобою? Що буде, якщо не зійдеш з поля бою. Хоча я сам винен : шанс тобі дав - сам двері тобі відчиняв...
2019-07-27 02:42:55
2
0
Інші вірші поета
Запевняєш мене... Гора Чарівники Посиди ще...
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11410
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2617