Заради тебе
Божевільний
Заради тебе я буду шукати, заради тебе я все ж знайду і в темряві сонце, і зорі удень, і до краю світу дійду. Заради тебе не буду вмирати, заради тебе буду вічно я жити і в горах, і в морі, і в диких пустелях буду вірші для тебе творити. Заради тебе полечу до неба високо, високо, хай тільки буде потреба. Заради тебе йтиму донизу - пізнаю на собі диявола капризи. Заради тебе час наздожену -зможем по-справжньому мить цінувати. Заради тебе все переверну -ніхто не буде більше ридати, страждати. Заради тебе я все це зроблю, інакше для чого тебе я люблю.
2020-06-24 16:49:54
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сергій Оксентюк
ПІсля такого хто романтик?
Відповісти
2020-11-20 13:49:31
Подобається
Божевільний
@Сергій Оксентюк ну коли такий вірш один з 100, то навряд чи можна отримати звання "романтик")
Відповісти
2020-11-20 14:23:09
Подобається
Сергій Оксентюк
@ Божевільний Наврядчи це звання дається за кількість віршів
Відповісти
2020-11-20 14:45:29
Подобається
Інші вірші поета
Ні, тебе я не покину... Привіт Афродіто Дві сім'ї Якби ти могла зазирнути в мій світ...
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2533
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2708