Заради тебе
Заради тебе я буду шукати, заради тебе я все ж знайду і в темряві сонце, і зорі удень, і до краю світу дійду. Заради тебе не буду вмирати, заради тебе буду вічно я жити і в горах, і в морі, і в диких пустелях буду вірші для тебе творити. Заради тебе полечу до неба високо, високо, хай тільки буде потреба. Заради тебе йтиму донизу - пізнаю на собі диявола капризи. Заради тебе час наздожену -зможем по-справжньому мить цінувати. Заради тебе все переверну -ніхто не буде більше ридати, страждати. Заради тебе я все це зроблю, інакше для чого тебе я люблю.
2020-06-24 16:49:54
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сергій Оксентюк
ПІсля такого хто романтик?
Відповісти
2020-11-20 13:49:31
Подобається
Божевільний
@Сергій Оксентюк ну коли такий вірш один з 100, то навряд чи можна отримати звання "романтик")
Відповісти
2020-11-20 14:23:09
Подобається
Сергій Оксентюк
@ Божевільний Наврядчи це звання дається за кількість віршів
Відповісти
2020-11-20 14:45:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2181
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16412