Дорога
Божевільний
Така цікава дорога. Скільки поворотів - не збагнути. І знайома, і незнайома. Карти наче є, а наче їх немає бути. На своїй машині я лечу : спідометр як завжди бреше. Питання велике : чи розіб'юсь, чи просто двигун заглухне й зупинюсь? Хто його там знає. А чи воно мені треба дуже? Краще дивитимусь на знаки, хоча навіщо? Хіба не байдуже? Так, що там пальне? Бак пустий чи ще ні? Завжди дають різний бензин, чи то така акція тільки мені? Їду, їду по тому шосе, бачу асів я знайомих. Дивлюсь і питаю :"Це все? А я колись дійсно думав у вас просити допомоги..."
2020-02-04 15:40:48
2
0
Інші вірші поета
Корабель Літо У морі життя... Як чудово, що цей світ...
Інші поети
MARI
@marsikitsme
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4600
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596