Дорога

Божевільний

Така цікава дорога. Скільки поворотів - не збагнути. І знайома, і незнайома. Карти наче є, а наче їх немає бути. На своїй машині я лечу : спідометр як завжди бреше. Питання велике : чи розіб'юсь, чи просто двигун заглухне й зупинюсь? Хто його там знає. А чи воно мені треба дуже? Краще дивитимусь на знаки, хоча навіщо? Хіба не байдуже? Так, що там пальне? Бак пустий чи ще ні? Завжди дають різний бензин, чи то така акція тільки мені? Їду, їду по тому шосе, бачу асів я знайомих. Дивлюсь і питаю :"Це все? А я колись дійсно думав у вас просити допомоги..."

2020-02-04 15:40:48

Інші вірші поета

Життя надто круте... Гора Я бачу твої червоні вуста.... Квітка росте...

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Відьма

@Aleksandritti

Сніжинка

@Snowflake_UPM

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3840

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4054