Не боги

Божевільний

Ми не боги ми можемо померти десь далеко на війні не дійшовши до мети. Нам говорять різне про все наше рідне та чуємо лиш тоді коли піднімуть високо до гори. Ніхто не хоче слухати про те, що болить який поганий він може бути, коли душа горить. Безсмертним не можливо стати тому кожного смертю можна налякати усе віддадуть люди за те, щоб зайвий день прожити не знаючи чи зможуть щось змінити. Нам присвоєно помилятись і мати страх, чогось боятись правду оминати ми ж хочем якось виживати. Тому боги не люди вони не роблять всього того вони все знають :іти куди жити для кого і для чого. Вони знають ображатись -слабкість навіщо та біль, навіщо те горе краще над собою посміятись і менше буде сліз те море .

2018-12-01 22:06:50

6

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5171

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5296