Дозволь запитати...
Дозволь мені тебе запитати,
як жити, сидячи в одній лиш кімнаті,
від перемог і поразок завжди тікати,
немовби від вогню, що починає зсередини палати.
Як то не боятись світ не впізнати,
одного разу без поспіху прогулюючись.
Як то чогось тільки ждати і ждати,
навіть двері тому не будуючи.
Розкажи-но, як то тягнутись до неба
з руками, що направляють на землю,
з постійними словами "мені цього не треба",
зі страхом стикнутись у свою невидиму стелю.
Ну скажи, скажи, скажи мені,
чи відповіси - так чи ні?
Бо тут я безсилий :нічого зробити не зумію,
а в думках лиш одне: "Чому? Не розумію"...
2020-05-19 16:45:02
5
0