Дозволь запитати...
Божевільний
Дозволь мені тебе запитати, як жити, сидячи в одній лиш кімнаті, від перемог і поразок завжди тікати, немовби від вогню, що починає зсередини палати. Як то не боятись світ не впізнати, одного разу без поспіху прогулюючись. Як то чогось тільки ждати і ждати, навіть двері тому не будуючи. Розкажи-но, як то тягнутись до неба з руками, що направляють на землю, з постійними словами "мені цього не треба", зі страхом стикнутись у свою невидиму стелю. Ну скажи, скажи, скажи мені, чи відповіси - так чи ні? Бо тут я безсилий :нічого зробити не зумію, а в думках лиш одне: "Чому? Не розумію"...
2020-05-19 16:45:02
5
0
Інші вірші поета
Під руку взяти Що сталось зі мною.. Триматися межі? Королі
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Mila Kaminska
@kammille
Gamine
@une_gamine
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2273
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596