Мене охопило відчуття...
Мене охопило відчуття, ніби я вже був тут, але мав інше життя інакше носив у світі ім'я, інакша була мелодія моя. І от мені цікаво, цікаво ким він був? Як жив тихо чи яскраво? Чи світ його зовсім вже забув. А, можливо, пам'ятає і пісні про нього співає, але я про це не знаю, бо не в тих книжках шукаю. Чи може, то був не він, а вона, яка людям крила дарувала під голос, якої забували, що таке війна, кого вона уже забрала... Або абсолютно все не так: вона була холодна, як зима і небезпечна, як той ще рак, усе життя провела сама. Думаю, думаю і розумію не здогадатись мені ким був я, ні... Не зможу, не зумію знайти своє минуле життя. Ай... Мабуть і не треба, буду в цьому житті тягнутись до неба, буду в цьому житті допомагати, добро творити, аби в майбутньому про мене могли люди легенди говорити. ... І ось я просинаюсь у новому тілі, із новим ім'ям і чую як батьки розмовляють про того, кого вже нема, але колись допоміг нам...
2019-04-15 21:07:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4204
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4981