Крик

Божевільний

Тихо це крик лунає, крик дітей, яких вже на землі не має. Наче квіти, що не виросли, а вже зів'яли вони у цьому світі зникали. І лунає цей крик сильно, почуєш скрізь, та не добре стане від нього побачиш як ходить смерть вільно не жаліє вона нікого. Тому живи, давай живи! Не підпускай біль до серця близько і байдуже, які твої шляхи криві! Послухай діти це говорять цим криком.

2018-12-18 17:05:21

Інші вірші поета

Мене охопило відчуття... Хто ти є... ... Холод

Інші поети

Slava Tayon

@she_licks_my_hearts_desire

Fake Illinois

@troubled

Diamond Darkwood

@RandxmHuman

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2370

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1375