Крик
Тихо це крик лунає, крик дітей, яких вже на землі не має. Наче квіти, що не виросли, а вже зів'яли вони у цьому світі зникали. І лунає цей крик сильно, почуєш скрізь, та не добре стане від нього побачиш як ходить смерть вільно не жаліє вона нікого. Тому живи, давай живи! Не підпускай біль до серця близько і байдуже, які твої шляхи криві! Послухай діти це говорять цим криком.
2018-12-18 17:05:21
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3359
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6338