Сумно і бридко...
Божевільний
Так сумно і бридко мені стає, коли хтось ті самі ноти, що колись брав я, бере і пісня не виходить.. Невже кінець, і всі зусилля марні : майже уже мрець. Важко дивитись на ті самі страждання, коли для людини самотність - це закономірність і натовп всяко знищує жити бажання, натовпу байдуже, що вона присягла на вірність... Відчуття : один крок зробити лишилось, щоб те серце нарешті не билось! Від тих втеч важких, болючих, від тих слів, як вогонь, пекучих... Коли ж я після такого вставав, мені руки ніхто не подавав. Тому бери, бери руку мою! Надія лиш, що не дарма я це роблю...
2019-08-05 10:49:55
3
0
Інші вірші поета
Журналісти Візьму гітару... Погода Мені не подобаються...
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3214
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4551