Ліс
Божевільний
У кожного є свій ліс в голові свої берези, свої дуби та іноді буває так не помічаєш ти коли і як дерева ці повиростали чи твої зусилля їх тут саджали чи можливо чужі позалишали Чи сильні вітри сюди їх загнали... Та перед усім будь уважний ти не загуби своєї мети знаю, що ліс є і буде густим та зрозумій, які дерева повинні рости.
2018-11-08 20:01:11
4
0
Інші вірші поета
Афродіто, знову привіт! Навіщо гориш? Лялька Співай
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5382
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2828