Ліс

Божевільний

У кожного є свій ліс в голові свої берези, свої дуби та іноді буває так не помічаєш ти коли і як дерева ці повиростали чи твої зусилля їх тут саджали чи можливо чужі позалишали Чи сильні вітри сюди їх загнали... Та перед усім будь уважний ти не загуби своєї мети знаю, що ліс є і буде густим та зрозумій, які дерева повинні рости.

2018-11-08 20:01:11

Інші вірші поета

Квітка росте... Як чудово, що цей світ... Клітка Сумно і бридко...

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Олександр Гук

@oleksandr_guk

Hannah

@hananahQbanna

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3726

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3840