Життя - це нічого...
Життя - це нічого, лише ще одна вигадана нами ілюзія, ми живемо ні для кого і ні для чого, думаємо, що є якась інструкція, та її немає, немає! - Кожна істота це чудово знає, але ніхто, ніхто цього не каже, навіть вигляду, що знає не покаже. А навіщо - цього не потрібно. Ми створюємо життя. Цікаво: завжди створюємо вірно, але ніколи не маєм вороття. Я творець життя свого: вибираю як на світ дивитись, чи вважати, що життя - пусте слово, кому і чому коритись. Завжди життя буде нічим, якщо ми захочем так, та зазвичай вибираєм бути ким, тому ми боги як-ніяк : робимо з нічого все - здатні на справжні дива, усе в наших руках - лиш бажання і голова на плечах.
2019-05-01 09:55:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3904
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1391