Моє покоління
Моє нове покоління : всі особливі, всі безсмертні, ніхто ніколи не ставав на коліна перед долею - перед муками, хоча вони ж такі нестерпні. Ніхто й ніколи своїми думками не тішив диявола. Він аж весь у гніві, бо ж немає тепер тих, хто годинами, днями, роками свою душу поступово убивав : поклонявся темній силі. Тепер не має пустих маріонеток : усі розумні і незалежні від всіх та всього, ніхто вже не продасть себе за кілька монеток. Дружбу, кохання, віру - тим паче щось зі списку цього.
2019-06-28 21:12:27
5
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2993
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5138