Простий
Ти думаєш, що я простий :
ніде не був, ніщо не бачив,
стріл гострих не терпів -
від долі квіточки ловив...
Глибина в мені відсутня :
я не океан, я не море.
Всього-навсього калюжа,
яка не знає, що таке горе..
І битву цю шалену
я програв давно,
давно ніхто, давно вже мертвий.
Не допоможе тут вино...
І цвісти я вже не буду :
нема на то причини.
Швидко дуже мене забудуть.
Скажуть, голі були ці рівнини...
Ти думаєш-гадаєш,
та що ти там знаєш!?
Ти в мій світ зазирав,
що так вміло все це казав?
2019-12-26 19:22:17
3
0