Ще швидше і швидше...
Божевільний
Ще швидше і швидше вогник змінює колір і наче має бути яскравіше, та змінився не зовсім так як ми хотіли. І що тепер? Та нічого ми ж все одно будемо біля нього, який б він не став від людей завжди щось вимагав. А ті хто робити цього не хотіли собі тихо десь горіли, уявляючи свій вогник улюблений, який давно уже загублений. І лиш книжки, різні листи нам можуть про інші кольори сказати бо так забудуться як сни і під ранок не будеш пам'ятати. Звикнеш до кольору, який сьогодні палає так, ніби був вічно, забудеш про ті кольори в попередні дні як говорив під них ти лірично.
2019-01-28 19:21:12
3
0
Інші вірші поета
Клітка Я готовий тебе вивчати... Велетенська книжка Серіал
Інші поети
Cristhell
@soleil
Neha
@neha_09
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3335
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4734