Ще швидше і швидше...
Ще швидше і швидше
вогник змінює колір
і наче має бути яскравіше,
та змінився не зовсім так як ми хотіли.
І що тепер? Та нічого
ми ж все одно будемо біля нього,
який б він не став
від людей завжди щось вимагав.
А ті хто робити цього не хотіли
собі тихо десь горіли,
уявляючи свій вогник улюблений,
який давно уже загублений.
І лиш книжки, різні листи
нам можуть про інші кольори сказати
бо так забудуться як сни
і під ранок не будеш пам'ятати.
Звикнеш до кольору, який сьогодні
палає так, ніби був вічно,
забудеш про ті кольори в попередні дні
як говорив під них ти лірично.
2019-01-28 19:21:12
3
0