Велетенська книжка
Тихо стало в цьому світі, люди довіри не сприймають, вони забуваються як дивитися у вічі свою книжку велетеньську вічно читають. І нехай в цій книжці усе є усі вулкани й водоспади, усі тварини і рослини, та моя душа і далі щиро мріє, щоб не залишалася та книжка єдиним для людини. Щоб не читала людина її кожної години і тоді диви можливо власну книжку напише свою справжню про життя, про моменти щасливі і жахливі зрозуміє, що життя у неї є одне лише.
2019-01-28 18:14:29
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139