Велетенська книжка
Божевільний
Тихо стало в цьому світі, люди довіри не сприймають, вони забуваються як дивитися у вічі свою книжку велетеньську вічно читають. І нехай в цій книжці усе є усі вулкани й водоспади, усі тварини і рослини, та моя душа і далі щиро мріє, щоб не залишалася та книжка єдиним для людини. Щоб не читала людина її кожної години і тоді диви можливо власну книжку напише свою справжню про життя, про моменти щасливі і жахливі зрозуміє, що життя у неї є одне лише.
2019-01-28 18:14:29
5
0
Інші вірші поета
Хтось ці слова вже казав... Дорога Гора Човен
Інші поети
GRAFO
@grafo
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2453
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5679