Серіал

Божевільний

Це життя нагадує серіал. Із жахливим режисером. Із жахливим сценаристом. Із найгіршим,що є на світі артистом. У логіки тут повна воля: хоче - є, хоче - нема. Та це не так вже страшно. Перша,друга,третя серія і спитаєш:"А навіщо вона?". Ще тут є ніби правила, але й ті з сезонами зникають. Сумно це чи добре - всі критики довго-нудно розбирають. Є в цього серіалу велика перевага -казати, що буде далі - суцільна марна справа. Будь ти відьма, будь екстрасенс - не вгадаєш, що зніме хворий режисер. Не переживай, що герой твій зник: сценарист почує твій крик. Один,два,п'ять і знову "Привіт", і знову в твоєму серці цвіт. Тут жахливий режисер і жахливий сценарист. Про актора геть мовчу. Але подивитися - "рекомендую" кажу.

2020-04-24 20:25:26

Інші вірші поета

Крутиться Земля... Крик Я у пеклі, у неволі... Привіт Афродіто

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Ella Verrremi

@verrremi

Христина Вітрицька

@kornada

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5021

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1502