"... Аж поки ти або я не впаду"
Божевільний
Я буду сперечатись, за свою правду битись до кінця. Не змусиш, світ, мене здаватись - ти зустрів впертого бійця. І нехай небо там темніє, а квітки швидко всі зів'януть. І нехай казатимуть :"Диявол радіє, це той самий Антихрист, внизу якого чекають". Любий світе, до мене обернись: не буду ж спині оголошувати війну. Досить ховатись - борися! Аж поки ти або я не впаду.
2019-10-21 19:03:18
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Божевільний
@Имя Фамилия це про рядок "не змусиш світ мене здаватись"?
Відповісти
2019-11-25 22:15:45
Подобається
Имя Фамилия
@ Божевільний так
Відповісти
2019-11-27 12:57:11
Подобається
Имя Фамилия
1-1
Відповісти
2019-11-27 12:57:16
Подобається
Інші вірші поета
Я готовий тебе вивчати... Можна? Візьму гітару... Як багато істин в світі цьому...
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1913
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10148