"... Аж поки ти або я не впаду"
Я буду сперечатись, за свою правду битись до кінця. Не змусиш, світ, мене здаватись - ти зустрів впертого бійця. І нехай небо там темніє, а квітки швидко всі зів'януть. І нехай казатимуть :"Диявол радіє, це той самий Антихрист, внизу якого чекають". Любий світе, до мене обернись: не буду ж спині оголошувати війну. Досить ховатись - борися! Аж поки ти або я не впаду.
2019-10-21 19:03:18
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Божевільний
@Имя Фамилия це про рядок "не змусиш світ мене здаватись"?
Відповісти
2019-11-25 22:15:45
Подобається
Имя Фамилия
Відповісти
2019-11-27 12:57:11
Подобається
Имя Фамилия
1-1
Відповісти
2019-11-27 12:57:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2809
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4840