Тебе я розумію...
Друже, тебе я розумію, твої вчинки мені також є логічні, та навіть попри те, що твоїм словам я вірю, тим думкам не дам перейти в дійсність. Я знаю, що ти не хочеш нашкодити: вбити мене - це не в твоїх планах. Але не можу, не можу дозволити в мою голову йти твоїм порадам. Повір: я не можу тобі дати волю, а зараз тим паче - на полі бою. Вибач, що придушую тебе постійно. Переконайся : мені це справді потрібно. (p.s вірш є більш особистий, тому якщо комусь дуже цікаво дізнатись про що він насправді, то можете мені написати, я поясню деякі речі:)
05.05.2020
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1723
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3665