Триматися межі?
Де сенс у тому, щоб триматися межі, якщо та межа невидима для ока. І казати знову і знову собі ні, і затуляти і там, і там собі рота. Де сенс в обмеженні свободи, роблячи самотужки ті кайдани. Люди кажуть, що це культура, правильність, гордість. Це через них такі глибокі рани? Якщо так, то мене ви пробачте: не правильним, не культурним я є. У клітку не треба, не треба, не ховайте, прошу вислухайте і себе спитайте : "Чи потрібно триматися межі, якщо та межа невидима для ока? Чи хочу я сказати" так", чи все таки" ні", чи кричить, чи мовчить та душа в мені?".
2019-11-10 06:43:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2627
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4821