Триматися межі?
Де сенс у тому, щоб триматися межі, якщо та межа невидима для ока. І казати знову і знову собі ні, і затуляти і там, і там собі рота. Де сенс в обмеженні свободи, роблячи самотужки ті кайдани. Люди кажуть, що це культура, правильність, гордість. Це через них такі глибокі рани? Якщо так, то мене ви пробачте: не правильним, не культурним я є. У клітку не треба, не треба, не ховайте, прошу вислухайте і себе спитайте : "Чи потрібно триматися межі, якщо та межа невидима для ока? Чи хочу я сказати" так", чи все таки" ні", чи кричить, чи мовчить та душа в мені?".
2019-11-10 06:43:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4099
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4917