Книги
Всі
Вірші
Всі
Ти хочеш щось мені розповісти
Ти хочеш щось мені розповісти,
Хоч і голосу не маєш.
Ти щось показуєш мені,
А я не розумію.
Я думаю - «метелик?»,
Ати мені про гроші,
Я думаю «ах..як прекрасно за вікном»,
А ти мені про те, як хтось живе у замку,
І ще дивуєшся про те,
Що я тебе не розумію..
І ти дивак і я дивак
«І будьмо довго так сидіти?»
І ти не знаєш, ну і я тим більш
Ти щось продовжуєш казати,
Хоча і звуку не було,
І запитаннь багато
А ти продовжуєш мовчати,
Бо ти не вмієш говорити
І ти дивак і я дивак
Посидьмо краще в тиші
2
0
60
Жінки
Сидять жінки, які не молоді дівчата
Вже як сорок з десять років,
Але яскраві посмішки видніються на їхніх лицях.
Сидять розказують, як день пройшов.
Сміяться в голос, не скриваючи вогню в серцях.
1
0
60
Я не поет
Я не поет і не митець,
І гарно говорити я не вмію,
Але писати все одно люблю.
Можливо я юна занадто,
Щоб говорити про життя.
І досвіду не маю,
Щоб говорити про буття.
Немає тих моментів,
Щоб написати на папері слово.
Тому я не поет і не митець,
Але душа кричить: «Пиши!»
І що тепер робити,
Коли усе горить від нетерпіння,
Коли немає сил отак стоять на місці?
Хоча я теж живу простим життям.
Хто я щоб називатися поетом?
Не боже я створіння,
Щоб говорити людям про буття,
Бо я така сама людина,
Яка із тексту робить рифму.
Тому моя душа згорить,
Забуде ті страждання,
Залишиться від мене тіло,
Тоді вже і мене небуде
1
0
30
