Вище-вище
Хочу я вище-вище літати : земля мені не до вподоби, хоча і чую, як на ній чудово перебувати, та чую від курей, що не роблять спроби. Спроби злетіти до неба, до зірок, де хмари білі, чорні не будуть заважати. Думаєте, Бог не дає зробити вам цей крок? Ну тоді гаразд, не буду набридати. Хочу я вище-вище літати, бути орлом, якого не здолати. Забути про сморід, про ту неволю, про примітивну, передбачену долю. Про долю, що так пропонують, що так настирливо несуть під дзьоб. Я їм кажу, що не нагодують, не їстиму, хоч впускайте кулю в лоб. Хочу я вище-вище літати, бути поряд з тими, кого погода не лякає і світом блукати-блукати, поки крила цілі, поки ними можу махати.
2019-10-04 21:19:47
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1418
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402