Вулиці
Вулиця "Щаслива", по ній я радісно іду, на лиці усмішка грайлива, цікаво, які скарби по дорозі знайду. Та знову недовго я так йшов : наблизився сильний вітер змін. Охолола моя гаряча кров. За мене більша стала власна тінь. І ось я бачу : вже не та, вже нова вулиця моя. Не така, інакша - проста й пуста. "Тиха" - це її назва, це її ім'я. На цій вулиці людей не видно, усі, немов невидимі стали. Напевно, хоч як це не дивно, мої очі їх уже не сприймали. І йдучи по дорозі самотній за людьми поступово все далі зникало: і мета, і любов, і тепло... Усього для душі стало мало. Я не знаю, що так міцно тримало мене на тих безмежно важких ногах. Як так сталось, що життя існувало і не буде їжі для голодних комах. Та раптом несподівано помітив табличку з написом "вулиця" Нова "", здивований, що вхід відкритий, пішов дізнатись, що за вулиця така. Іду, іду і розумію : я бачу, я бачу, я людей бачу! Вмію, вмію, відчувати знову вмію! Можливо навіть краще - це я зауважу... Час пройшов... Я гуляю по вулиці "Щаслива", увесь від радостей сіяю. Скажу лиш : кожна вулиця мінлива.
2019-07-14 06:06:21
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1813
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3900