Я не хочу
Божевільний
Я не хочу бути твариною, що безтурботно живе. Я не хочу бути рослиною, що собі спокійно росте. Я не хочу бути рікою, що нестримно тече. Я не хочу бути горою і з висока дивитись на все. Я не хочу бути миром, якого деякі так довго чекають. Я не хочу бути війною і чути, як плачуть, як помирають. Я не хочу бути ангелом, за кимось вічно ходити. Я не хочу бути демоном, який звик весь час горіти. Я не хочу бути Богом : то так нудно, то не моє. Я хочу бути людиною - це найкраще, що в цьому світі є.
2019-09-22 21:40:23
7
0
Інші вірші поета
Хто як не ми? Як важко дивитись... Візьму гітару... Чорна хмара, біла хмара...
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
iriana clem
@iriana_clem
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2061
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4968