Вірші
Всі
Чернетка 1
Твої очі, бездонніші найглибшої прірви,
І серце твердіше за найміцніший камінь.
Я все що є у мене віддав би тобі задарма,
якби ти, мене хоча б на секунду покохала...
Твої мертвенно-крижані долоні,
торкаються мого серця неначе айзберг
я в коконі люті зриваюсь до тебе посеред ночі,
коли твій план на розваги повернувся невдало.
Ти завжди обираєш лиш тих хто до тебе байдужий
Тлієш невдалу надію на краще...
Ти сьогодні не спала півночі
Знову питала "у кого така я пропаща"
Видихаючи з болем у сердці,
відповім що "то все на краще"
Запалав останній спалах запальнички
та цигарки за ніч
Сьогодні наша остання зустріч...
Дякую, твій холод мене зберіг...
6
0
224
