Чернетка 1
Твої очі, бездонніші найглибшої прірви, І серце твердіше за найміцніший камінь. Я все що є у мене віддав би тобі задарма, якби ти, мене хоча б на секунду покохала... Твої мертвенно-крижані долоні, торкаються мого серця неначе айзберг я в коконі люті зриваюсь до тебе посеред ночі, коли твій план на розваги повернувся невдало. Ти завжди обираєш лиш тих хто до тебе байдужий Тлієш невдалу надію на краще... Ти сьогодні не спала півночі Знову питала "у кого така я пропаща" Видихаючи з болем у сердці, відповім що "то все на краще" Запалав останній спалах запальнички та цигарки за ніч Сьогодні наша остання зустріч... Дякую, твій холод мене зберіг...
2023-04-28 23:30:07
5
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9500
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2149