Думка-птах
Гей думко, вільна в небі птиця, Злети крилами в піднебесну синь, Шугни в ріку, що по землі зміїться, І до коханої в захмарний край полинь. Гей думко, сизая орлице, Чи вдачу принесе цей твій політ, Чи зглянеться на мене та дівиця, За котрою так серденько болить? Гей думко, сірая горлице, Ширяєш ти за обрій-небокрай, Чи марю я, чи просто мені сниться, Як кличе лада змахом крил пташиних зграй! Гей думко, малая синице, Тобі я буду вдячний назавжди - Що прагненням допомогла здійсниться, Позбавивши блукань і самоти.
2020-10-03 05:16:41
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Так саме "та дівиця", дякую - виправив
Відповісти
2020-10-03 08:21:50
Подобається
Яна Войвич
Чарівно...
Відповісти
2020-10-04 08:20:24
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Відповісти
2020-10-04 08:21:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2066
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5758