Шотландський пейзаж
Andrii Katiuzhynskyi
Величне небо бірюзи навісом Вінчає сніжні гір вершини; А схили, вкриті каледонським лісом, Переростають у барвисті полонини. З льодовиків течуть стрімкії ріки, Стада оленів бродять по долині - Цей краєвид - первісно-дикий, Ти в жодній більше не знайдеш країні. Колись жили тут войовничі пікти, Яких мечем шотландці підкорили... А нині сосни - давнини релікти Вчепившись у каміння - надають землі цій сили. Безкраї пустоші та вереск пурпуровий І торфовища, де легенди кельтські у віках спочили, Клект беркутів і фейрі світ казковий - Ви серце мандрівне назавжди полонили.
2021-01-22 07:54:54
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Вы написали стих про Есенина, но такими вот стихами как этот, вы мне и сами напоминаете Есенина Украины🙂. Очень живописно.
Відповісти
2021-01-22 09:46:57
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Огромное спасибо за сравнение, это чертовски приятно, я просто описываю то, о чем думаю и то, что вижу вокруг!
Відповісти
2021-01-22 09:49:33
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi вы очень художественно описываете🙂
Відповісти
2021-01-22 11:04:22
1
Інші вірші поета
Лягають важко під перо рядочки Сповідь другові Некласичний сонет Митцеві
Інші поети
I_am_not_star
@I_am_not_star
Gus
@barter
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1619
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1766