Шотландський пейзаж
Величне небо бірюзи навісом Вінчає сніжні гір вершини; А схили, вкриті каледонським лісом, Переростають у барвисті полонини. З льодовиків течуть стрімкії ріки, Стада оленів бродять по долині - Цей краєвид - первісно-дикий, Ти в жодній більше не знайдеш країні. Колись жили тут войовничі пікти, Яких мечем шотландці підкорили... А нині сосни - давнини релікти Вчепившись у каміння - надають землі цій сили. Безкраї пустоші та вереск пурпуровий І торфовища, де легенди кельтські у віках спочили, Клект беркутів і фейрі світ казковий - Ви серце мандрівне назавжди полонили.
2021-01-22 07:54:54
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Вы написали стих про Есенина, но такими вот стихами как этот, вы мне и сами напоминаете Есенина Украины🙂. Очень живописно.
Відповісти
2021-01-22 09:46:57
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Огромное спасибо за сравнение, это чертовски приятно, я просто описываю то, о чем думаю и то, что вижу вокруг!
Відповісти
2021-01-22 09:49:33
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi вы очень художественно описываете🙂
Відповісти
2021-01-22 11:04:22
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619